+380 50 668 64 91

Мобілізація, еміграція, перекваліфікація: як за два роки трансформувався ринок праці в Україні

Ситуація на ринку праці почала вирівнюватися навесні 2023 року, зазначають HR-експерти. Українські виробники змогли пристосуватися до умов війни, а отже, запропонувати більше робочих місць. Частина підприємств релокувалася зі Сходу та Півдня України на безпечніші території.

Наталія Слинько. 

«Перші пів року спостерігалося стрімке закриття й припинення діяльності різних підприємств, вакансій на ринку праці майже не було, — констатує власниця консалтингової компанії Talent Match Наталія Слинько. — Роботодавці набирали співробітників, але обмежено. Була дуже велика конкуренція: на одну вакансію могли розглядати 30–50 кандидатів. З весни 2023 року українському бізнесу вдалось адаптуватися до воєнних дій, відключень світла, обстрілів та крихкої економічної ситуації. Багато підприємств почали відновлювати свою роботу: можливо, не на 100%, але набирали основний штат, тож кількість вакансій зросла».

Український ресурс з пошуку роботи GRC.ua провів онлайн-опитування 377 компаній із 15 галузей та з’ясував, що протягом 2023 року бізнес значно відновив активність: 80% українських компаній нині працюють у довоєнному режимі, 12% — частково функціонують, але планують відновитися в повному обсязі. 93% компаній виявили бажання активно наймати співробітників у 2024 році.

На думку Наталії Слинько, ситуацію можуть погіршити окремі пункти закону про мобілізацію, якщо його ухвалять у нинішній редакції. Річ у тім, що документ посилює тиск на роботодавця з боку держави в частині вручення повісток. Так, наприклад, саме роботодавець має контролювати своєчасне прибуття військовозобов’язаного до місця, визначеного повісткою. ​​Але керівники підприємств мають право це зробити лише в разі отримання від ТЦК та СП відповідних розпоряджень. За порушення передбачено штраф — від 5,1 тис. до 8,5 тис. грн. І проблема не в грошах як таких.

«Ситуація, як на мене, критична. Нові зміни погіршать і так складну ситуацію з найму чоловіків у країні, — зауважує експертка. — Через посилення мобілізації збільшилась кількість кандидатів, які відмовляються від офіційного працевлаштування, а шукають роботу, де вони могли б не показувати себе як працівники. Далеко не всі компанії готові до такого формату. Особливо не вигідно це для великого бізнесу».

Згідно з дослідженнями GRC.ua, 41% компаній розглядає підвищення заробітної плати у 2024 році на 10–30%. За словами Наталії Слинько, щоб закрити потребу в спеціалістах, роботодавці змушені будуть пропонувати більше грошей.

«Зростання зарплат буде, але не значне. Здебільшого в нього закладено новий рівень мінімальної зарплати та щорічна індексація, — пояснює експертка. — Тобто це не ті підняття, які дозволять суттєво підвищити рівень життя українців, радше процеси, які допоможуть урівноважити ситуацію з інфляцією в країні. Компанії дуже обмежені в бюджеті. Фахівці з найму намагаються знайти найкращих фахівців, але ті своєю чергою не готові погоджуватися на гірші умови, які, наприклад, були торік. Ми розуміємо, що ключових співробітників у компанії роботодавець утримуватиме і збільшуватиме зарплату, щоб їх не переманили конкуренти».

В уряді розраховують, що 2024 року середньомісячна зарплата в Україні до податків становитиме 21,8 тис. грн, 2025-го — 25,7 тис. грн, 2026-го — 30,3 тис. грн.

Інтерв’ю для видання Заборона 

Facebook
Twitter
LinkedIn
Threads
Email