За словами експерта, робота в Україні є. Адже країна живе, їсть, купує, виробляє, будує, ремонтує, відновлює. І з огляду на кількість руйнувань, менше роботи не стає. Щоправда, потрібні для цього здебільшого робочі руки та здебільшого чоловічі. І ось із цим якраз проблема, тому що частина чоловіків поїхали ще до війни, частина продовжують правдами і неправдами їхати зараз, частина різко пішли вчитися, частина йдуть в армію, а частина йдуть у тінь.
Директорка консалтингової компанії TalentMatch, HR-експертка Наталія Слинько вважає, що в перспективі очікування демографів все ж таки можуть стати реальною історією. Якоїсь миті люди, які згодні працювати в запропонованих вітчизняними роботодавцями умовами просто закінчаться, і іншого виходу, як залучати мігрантів, не залишиться. “Звісно, багато залежатиме від розвитку подій в країні, на фронті, від безпекової ситуації, від того, чи зможемо ми повертати своїх людей, — зазначила експертка у розмові з Фокусом. — До речі, питання не в тому, що від нас виїхали всі люди. Багато хто не хоче оновлювати документи, щоб бути видимим для ТЦК. А офіційна робота — це саме “видимість”. Внаслідок неправильних комунікацій з громадськістю та негарних історій, що розганяються в соцмережах, люди бояться. Жінки бояться за чоловіків, а чоловіки бояться, що залишаться безправними в такій ситуації”.
Україна може розраховувати на приплив трудових мігрантів хіба що із Сомалі, Республіки Конго, Судану, але це зовсім не той потік мігрантів, який може забезпечити країні технічне зростання
Чи приживеться мігрантська праця в Україні, сказати важко, підсумувала Наталія Слинько. За її словами, ще до війни, коли на ринку праці вже зростала криза внаслідок трудової міграції, від представників влади лунали пропозиції посилити відповідальність роботодавців, зробити більш жорсткими умови перебування іноземців в країні, складати мігрантам іспит на знання мови. “З такими ініціативами ніяких 300 тис. щорічно в нас не буде, — вважає Слинько. — До того ж ми, скоріше, мононація, ніж мультікультурна нація. І перед тим, як комунікувати з іншими культурами, суспільство має стати більш толерантним — адже ми запрошуємо людей до себе. І саме це буде дуже для важко для українців, для яких толерантність є дуже великою проблемою”.
Слинько Наталія, коментар для Фокус від 02 липня 2024