«Посиджу ще трохи, підправлю і піду додому (закінчу роботу)…», «Як я міг (могла) так помилитися?..», «Так, я знову пізно лягаю спати, але зате робота виконана наперед (приємно здивую керівника)…», «Я маю отримати звання найкращого працівника…»
Приблизно такі думки, слова та подібні до них можуть свідчити про достатньо відомий синдром (комплекс) відмінника. Не вдаючись до глибин психології, скажу, що основною його ознакою є ваша залежність від думки інших людей. Ви дуже переймаєтеся, що про Вас скажуть інші. А говорити вони мають тільки хороше. Адже як же інакше, бо Ви – ж хороша людина і робите і все завжди найкраще. Ключове слово «завжди». Зробити щось не так чи помилитися – для Вас подібно катастрофі. Адже ви звикли бути першим, причому в усьому. Для Вас не існує посередніх оцінок – лише найвищі. Як колись казали за часів ще 5-ти бальної шкали оцінювання, 4-ка – це не оцінка, тільки 5. Найскладніше в усьому цьому те, що Ви з дитинства звикаєте любити себе тільки такого (таку) – переможця, номер 1 в роботі, навчанні і навіть в родині. З одного боку, така амбітність та воля до перемоги викликає повагу. Ми часто захоплюємося тими, хто найкращий в чомусь чи в цілому. Однак, якщо говорити про комплекс відмінника в контексті роботи, зокрема, то зворотною медаллю такого «тріумфу» є ризик емоційного та професійного вигоряння. Бо як це частіше буває – викладаючись на всі 200%, ми витрачаємо значно більше і швидше «пального», аніж встигаємо його поповнювати. Причому, слід зазначити, що керівники в деяких компаніях підігрівають такий підхід до роботи – вилізу зі шкури, але зроблю. Звичайно, дуже зручно мати таких працівників у команді. Однак, якщо керівник не звертає увагу працівників ще на можливе вигоряння, то зрозуміло, що ми маємо самі подбати про своє фізичне та ментальне здоров’я.
То як можна спробувати врівноважити Ваші сильні сторони (прагнення до перемоги, надзвичайну відповідальність та перфекціонізм тощо) зі здоровим ставленням до роботи?
- Почніть з любові до себе
Як вже було написано вище, при такому комплексі ми звикаємо себе любити ідеальними з усіх сторін. Скоріше за все, таку модель ми переймаємо з дитинства, коли дорослі говорили, які ми хороші тільки, якщо ми робили щось хороше і на відмінно. Тепер настав час зрозуміти, що ідеальних людей не буває в принципі – у кожного є свої недоліки. Що це означає? Потрібно любити себе на будь-якому етапі – і коли ви на вершині, і коли ви падаєте, і коли ви не знаєте, куди далі йти. Адже якраз любов, а не безкінечна самокритика, і надихає ставати кращою версією самого себе 😉
- Хваліть себе
Свого часу нас могли хвалити лише за щось визначне. Так і звикаємо – нівелюємо навіть маленькі перемоги, навіть маленькі кроки до перемоги. Навчіться помічати власний прогрес, позитивні зміни, які можуть відбуватися щоденно. У таких спостереженнях, як не дивно, може допомогти звичайний список задач. Відмічаючи, що ви зробили, ви будете бачити рух вперед, що ви не стоїте на місці. Ще цікавий принцип маленьких кроків. Коли ви ставите собі мету і шлях до неї поділяєте на маленькі кроки щодня (наприклад, по 5-10 сторінок читання книги щоденно). Нехай такі кроки будуть виглядати не дуже амбітними, зате ви систематично будете досягати чогось або ставати ближче до мети.
- Робіть собі маленькі подарунки
Звичайно, ми вже не діти, але в кожному з нас живе наша внутрішня дитина, про яку ми часто забуваємо. Не забувайте робити їй (тобто, собі) маленькі подарунки. Це не обов’язково має бути щось матеріальне, але точно щось саме для вас. Так ви будете вчитися не бути залежними від зовнішньої похвали чи вдячності за те, що ви робите. Адже ви можете себе побалувати, навіть якщо чогось не зробили.
- Радійте не лише результатам
Ми звикли оцінювати себе та інших вже по готових результатах. Як колись мені сказав один керівник: «Нікого не цікавлять зусилля, я хочу бачити результат…» Однак, ми забуваємо, що цим результатам передував певний шлях, іноді непростий, що було докладено чимало зусиль, і не завжди тільки ваших, але й інших людей. Пам’ятаючи про важливість самого шляху, ми налаштовуємо себе на те, що сама дорога нам має приносити задоволення. Ідеальний варіант, коли нам подобається не лише сам результат, але і способи його досягнення, з ким нам довелося його досягати, чому ми навчилися під час досягнення. Все це в цілому дарує нам значно більше драйву, аніж лише результат, похвала за який може тривати кілька хвилин, а щоб його досягнути, Ви могли витратити чимало часу. Щоб не бути ненаситним «досягатором» (достиженцем) і не бути залежним лише від позитивних результатів, раджу почитати книгу «Бути щасливіше. Сьогодні. Зараз. Завжди» (Тал Бен-Шахар).
Просто запам’ятайте, будь-який шлях – це досвід.
- Рефлексуйте
Аналіз своїх вчинків та дій допомагає зрозуміти, що ми зробили добре, а що можна було б зробити краще. Головне пам’ятати, що навіть помилкові дії – це рух, це ваші зусилля, які принести не той результат, який ви або від вас очікували. Однак, це не означає, що ці дії були марними. Ви отримали досвід. Зробіть висновки і йдіть далі.
- Імпровізуйте
Корисна вправа для тренування гнучкості – це імпровізація. Звичайно, в роботі імпровізація може бути не завжди хорошим методом. Однак, саме вона вчить нас бути готовими діяти не лише за продуманим планом, діяти швидко і водночас ефективно. Почніть з дрібниць. Вранці змініть маршрут, яким Ви зазвичай рушаєте на роботу чи додому. Поспостерігайте за природою, зверніть увагу на деталі, приємні маленькі радощі, яких раніше не помічали. Зробіть щось інакше, не так як звикли. Адже до однієї і тієї самої мети можна дійти різними шляхами.
- Вчіться відпочивати
Як би це дивно не звучало, вчіться відпочивати. Так, дивитися фільм та слухати музику можна, не відповідаючи при цьому на потік повідомлень. А прогулянка на природі може бути не менше чудовою, якщо не будете фотографувати все навколо. Будьте тут і зараз. З собою і з людьми, які зараз поряд.
Сучасне життя навчило нас не розслаблятися і що всі люблять переможців. Ми можемо постійно прагнути відповідати цим очікуванням. Але чи може це зробити нас здоровішими чи щасливішими? Думаю, кожний з нас сам підсвідомо знає відповідь…
Діана Рижкова
Senior Consultant