Як втримати молодь і таланти в Україні? Рішення для бізнесу

1. Молодь хоче гнучкості — а ми пропонуємо стабільність.

Гнучкий графік, гібридний формат, свобода та передбачуваність – головні очікування покоління, яке виросло без «жорстких правил» і не розуміє, навіщо сидіти з 9 до 18. У той же час роботодавці, навпаки, говорять про потребу в дисципліні.

Хто до кого має адаптуватися?

2. Молоді потрібен сенс, ментор та чесність. Але ми все ще вчимо їх «терпіти». У розмовах з роботодавцями звучала ключова думка: молодь хоче відчувати цінність своєї роботи й миттєвий зворотний зв’язок.

Не через рік. Не «коли заробиш право».

А з першого дня.

Та чи готові ми як роботодавець прислухатись до молоді? Reverse mentoring працює у вас?

3. Батьки впливають на вибір професії більше за школи, бізнес і державу разом. То з ким ми реально працюємо?

За підсумками дискусії стало ясно: молодь не завжди обирає професію самостійно. Дуже часто це вплив її\його батьків. Компанії намагаються впливати на підлітків, але забувають про тих, хто реально привозить дитину на співбесіду, радить, забороняє, направляє.

Ми хочемо утримати молодь… але чи працюємо ми з тими, хто її «випускає» з дому?

4. Держава підвищила вік виїзду за кордон до 22 років. І очікує, що послаблення заборони на виїзд відсуне рішення уїхати на більш старший, вік, коли молода людина вже самостійно робитиме вибір, й можливо залишиться навчатись, знайде роботу, партнера і не поїде.

Та чи можна утримати молодь адміністративними методами, якщо вона не бачить тут шляху для розвитку?

5. Профорієнтація в Україні майже не працює. Школярі не мають реального уявлення, що таке робота, практика в 8–9 класах у Європі — норма, у нас — рідкість. І підлітки обирають професії з TikTok (не сюрприз)

То, може, нам варто питати не «яку спеціальність ти хочеш», а:

Яке життя ти хочеш прожити та яку професію це життя потребує?

6. Бізнес теж не безгрішний: ми хочемо мотивованих працівників, але даємо їм перший досвід у вигляді стресу. Багато компаній досі зустрічають молодих людей із негативом:

— жорсткі правила,

— токсична комунікація,

— недовіра,

— “от працюй два роки, а потім поговоримо”.

А потім дивуються, чому після першої роботи молодь виїжджає назавжди.

Чи не бізнес сам формує у молоді рішення «краще поїхати»?

ЩО МИ ЗРОЗУМІЛИ ПІСЛЯ РОЗМОВИ?

Молодь не потрібно «утримувати». Їй потрібно дати причини залишитися: справедливу роботу, чесну комунікацію, менторство, можливість помилятися, гнучкість і відчуття, що тут є майбутнє.